Скачать или просмотреть материал можно по адресу:
 
 
 
 
Если у Вас есть желание и возможность присоединится к переизданию книги печатаем реквизиты для перевода 

Шаповал Сергей Николаевич 

Карточка ПАТ «Приватбанка» 5168755621362041

 

Скачать или просмотреть материал можно по адресу:

 
 

       41 гвардейская стрелковая дивизия была сформированная в грозном 1942 году, когда стоял вопрос о существовании славянства как расы, существования человеческой расы в Европе.

       И 41 гвардейская с честью вынесла всю тяжесть Великой Отечественной войны и внесла большой вклад  в разгром немецко-фашистских войск. Части дивизии громили врага под Сталинградом (ныне Волгоград), принимала участие в освобождении Украины. Первым населенным пунктом Украины, который освободили части дивизии 16 января 1943 года, было Меловое Луганской области. 11 августа 1943 года дивизия освободила город Чугуев Харьковской области.

       Вместе с другими частями 1-го Украинского фронта части дивизии форсировала реку Днепр в районе села Сошиновка Черкасской области.

       Дивизия принимала активное участие в окружении и уничтожении группировки врага в районе Корсунь-Шевченковский. При этом на протяжении двух суток 17 и 18 февраля 1944 года дивизия вела бои с перевернутым фронтом, одновременно отбивала атаки врага с фронта и тыла. Только за эти два дня гвардейцы дивизии уничтожили 4141 вражеских солдат и офицеров , захватили 870 пленных и большое количество трофеев. За эту битву дивизия получила почетное наименование «Коруньская».

       5 апреля 1845 года дивизия награждена орденом Суворова  ІІ степени.

       За годы войны 41 гвардейская стрелковая Корсунсько-Дунайская ордена Суворова дивизия была отмечена 12 благодарностями, гвардейцам было вручено 11 425 орденов и медалей. Девять воинов получили звание Героя Советского Союза: капитан Чернов, полковник Беляев, рядовой Батавын, лейтенант Бабарыкин, полковник Климов, младщий лейтенант Орешкин С.Н., старшина Сергиечко, старший лейтенант Шайхутдинов Г.Ф. и полковник Шахов.

       После окончания Великой Отечественной войны  командир дивизии генерал-майор Гриценко Дмитрий Максимович вывел дивизию в г. Черкассы.

       Дислокация дивизии на землях, которые имели большое историческое прошлое связанное с именами Богдана Хмельницког и Тараса Шевченка, давала возможность духовного обагащения личного состава и накладывала большую ответственность перед народом, людьми которые живут в этом особенном регионе.  

       За период с 1945 по 1948 года личным составом дивизии уничтожено большое количество мин, фугасов, авиационных бомб, снарядов, которые остались после боевых действий.

       За успехи в боевой и политической подготовке и в ознаменование 15 годовщины Победы дивизия была награждена орденом Кутузова ІІ степени.

       В июне 1976 года части дивизии провели форсирование (переправу) танками Т-54 речки Днепр, глубина которой доходила до 5 метров.

       В августе 1978 года экипажами трех типов танков (Т-64, Т-72, Т-80) по 15 единиц техники провела испытание маршем по маршруту: Харьков (завод №Малышева») - Черкассы – Сумы – Смоленск – Ленинград (сейчас Санкт-Петербург). 

       В период с 1978 по 1982 года ежегодно готовила и отправила в народное хозяйство на помощь в уборке урожая  автомобильный батальон около 500 единиц техники.

       3 мая 1986 года отмобилизовала и отправила для помощи в ликвидации аварии на Чорнобыльской атомной станции отдельный медико-санитарный батальон, который за время пребывания оказал помощь 18 512 человек.

       До 1990 года дивизия неоднократно награждалась переходными вымпелами командованием 1-ой гвардейской общевойсковой армии, военного совета и командующего Киевским военным округом, Главнокомандующим Сухопутными войсками и Министра обороны СССР.

       Традиционно ежегодно во второе воскресенье сентября отмечается День бронетанковых войск. Этого дня город приветствовал личный состав, танкистов-ветеранов и творцов грозной бронетанковой техники.

       Черкащане старшых поколений помнят что  в жизни нашего обласного центра, да и всей области, воины танкисты были важным фактором. Зимой во время больших снежных  заносов тяжелые и мощные танки-бульдозера расчищали городские магистрали до того как начинал ходить общественный транспорт. Все праздники и торжества проходили под чудные звуки венного духового оркестра, дивизия оказывала помощь сельским труженикам в горячую пору уборки урожая.   И это всего лишь часть того доброго, что делали для нашего края гвардейцы танкисты, не забывая про свой ратный труд. Воинами гвардейцами постоянно проводилась работа по военно-патриотическому воспитанию молодежи, изучалась военная техника и стрелковое оружие, проводились полевые сборы и военная игра «Зарница» на базе учебного центра «Русская Поляна».

       З 1942 года 41 гвардейская дивизии 50 лет была в стою. С сентября 1990 года дивизия была преобразована в базу хранения имущества и техники, а с сентябре 1997 года расформирована. Боевое знамя дивизии сдано в город Киев в музей Великой Отечественной войны на вечное сбережение.

       Но ветераны дивизии остались в строю.

       Советом ветеранов при помощи ветеранов написана книга «В бой шла 41-я гвардейская».  Эту книгу будет передано до библиотек и музеев города Черкассы и области, отослана ветеранам войны, которые живут на просторах СНГ.

       Но в связи с нехваткой денег издание книги приостановлено. Ветераны дивизии и совет обращается с просьбой  ко всем откликнуться и оказать помощь в издании этой исторически-памятной книги.

 

Рецензія на книгу-спогад "В бій йшла 41-а дивізія"

    Усе далі і далі відходять від нас грізні події Великої Вітчизняної війни. Прогресивне людство відзначило 65-ту річницю Великої Перемоги, а згідно з рішенням Уряду України нинішній рік пройде під знаком цієї знаменної події.
    Час не має влади над пам'яттю про героїчні події війни, що залишили незгладимий слід  в житті українського народу. І чим далі відходять роки від сьогодення, тим яскравіше сяє слава і велич Великої Перемоги, одержаної радянським народом і збройними силами країни над німецьким фашизмом.
    І приємно, що в скарбницю цієї Перемоги внесла свою частку і легендарна 41-а гвардійська танкова дивізія, про яку ветерани цього військового з'єднання подарували рукопис книги-спогаду. Вони звертаються до минулого в ім'я майбутнього, щоб на їх прикладі продемонструвати героїку старшого покоління.
    З плином часу в події тих днів, що стали легендарними і водночас зберегли свої живі безсмертні риси, все уважніше вдивляються люди всіх поколінь. Свої спогади залишило багато воїнів-фронтовиків, яких вже немає в живих.
    Оргкомітет по збору цих цінних згадок, зібраних в книзі "В бій йшла 41-а дивізія", зберіг для нинішнього покоління цікаві спогади Великої Вітчизняної війни, пов'язані з героїкою воїнів 41-ї, яка пройшла кілька стадій військових формувань: від повітряно-десантної – через стрілецьку – до танкової дивізії. Але на всіх стадіях, – а це дуже цікаво і змістовно розповідається на шпальтах книги, – її воїнам було притаманне одне – полум'яна любов до Батьківщини і ненависть до знахабнілого ворога, що допомагали перемагати його при визволенні дивізією радянського з'єднання, яке потрапило у вороже оточення, при затяжних боях під Сталінградом, на Харківському напрямку, на визволення України, і особлива участь в жорстоких боях на вістрі Корсунь-Шевченківської битви. Потім були Умансько-Боташанська, Карпатська операції, бої під Балатоном в Угорщині, під австрійською столицею, де й зустріли довгоочікувану Перемогу 9 травня 1945 року. В книзі є багато героїчних епізодів воїнів дивізії, з якими може познайомитися майбутній читач. До речі, дивізія виховала в своїх лавах дев'ятьох Героїв Радянського Союзу, стала двічі орденоносною, а тисячі воїнів отримали бойові нагороди.
    Закінчивши героїчний похід в роки війни, дивізія у післявоєнний період дислокувалася на Черкащині. Цей активний період ознаменувався багатьма чудовими подіями, що сприяли внесенню новинок у військове мистецтво – висадка тактичних десантів, форсування Дніпра танками по дну ріки, танковий довготривалий рейд тощо.
    Були і мирні трудові будні воїнів-танкістів, які допомагали трудящим Шевченківського краю у зборі врожаю, у будівництві народногосподарських споруд, в організації культурологічних заходів з молоддю підприємств і навчальних закладів та інші.
    Одним словом, воїни дивізії внесли значний вклад в обороноздатність Збройних Сил України та неоціненну допомогу Шевченківському краю.
    Ця книга стане в пригоді не тільки молодому поколінню, яке дізнається про героїчне минуле нашої країни, а й спогадом для ветеранів війни і Збройних Сил, які пригадають свою легендарну і героїчну молодість. Багато цікавого почерпнуть з цих спогадів і майбутні призовники та вояки української армії.
    Отож, видання цієї книги стане значним культурологічним явищем для нашого Шевченківського краю.


В.П. Ушаков
член Спілки журналістів України



Рецензія на книгу-спогад "В бій йшла 41-а дивізія"

    Поява будь-якої книги в нашій області вже стає значною подією в культурному житті, а якщо вона стає спогадом і відображає героїчне минуле нашого народу – подвійною. Справді, саме це мені навіяло на думку, коли ознайомився з рукописом книги спогадів ветеранів 41-ї гвардійської, двічі орденоносної танкової дивізії "В бій йшла 41-а дивізія".
    Понад 65 років тому, як закінчилася Велика вітчизняна війна радянського народу проти фашистської нечисті, а фронтовики, ветерани Збройних сил, та й увесь народ нашої держави живе спогадами про неї, бо вона принесла біду майже в кожну родину.
    41-а гвардійська дивізія внесла значний вклад в розгром німецько-фашистських загарбників та визволення України від коричневої чуми. Зароджена в передгрозові дні 1941 року під Москвою, вона пройшла бойовий шлях, беручи участь в боях під Сталінградом, вела бої на Харківщині, визволяла одна з перших військових з'єднань Україну в районі Мілового, на Луганщині, потім разом з іншими частинами 1-го Українського фронту форсувала Дніпро нижче Черкас та зайняла з боями значний плацдарм на правому березі.
    Із спогадів ветеранів дивізії дізнаємося, що дивізія брала активну участь в оточенні та знищенні угрупування фашистських військ в районі Корсунь-Шевченківського. Потім її шляхи пролягли в жорстоких боях в Умансько-Боташанській, Карпатській операціях, у битві під Балатоном і закінчилися визволенням Відня майже 9 травня 1945 року. Але й на цьому не закінчилася для неї війна: воїни дивізії добивали розрізненні фашистські загони та інше.
    Весь бойовий шлях гвардійської двічі орденоносної дивізії прославлений сотнями героїчних подвигів воїнів, дев'яти з яких присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу.
    У післявоєнний період 41-а дивізія дислокувалася в Черкасах і Смілі. За цей час склалися добрі зв'язки у вирішенні багатьох народногосподарських питань з місцевими жителями, а сотні черкасців проходили в ній військову службу.
    Молоді воїни дивізії пишалися бойовою славою своїх батьків і дідів, які у післявоєнний період черпали сили для мирних справ за велич і процвітання Шевченківського краю.
    В книзі є багато новинок військового мистецтва, що стануть у пригоді для багатьох майбутніх воїнів української армії.
    Видання книжки, безсумнівно, увічнить пам'ять героїв-фронтовиків, славні воєнні будні воїнів-танкістів післявоєнного періоду та стане одним з засобів виховання підростаючого покоління на героїчних традиціях минулого.
    Отож, з нетерпінням чекаємо видання цієї книги, в рік 65-ї річниці Великої Перемоги. Вона стане чудовим дарунком для всіх черкащан.


М.Ф. Крамар
заслужений журналіст України, редактор газети "Земля Черкаська"